- навперемінно
- присл. (чергуючись, змінюючи один одного / замінюючи одне одним), навпереміну, поперемінно, по черзі, навперемін, на(в)перемінку— Пор. упереміж
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
навперемінно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
навперемінно — Присл. до навперемінний … Український тлумачний словник
наперемінку — навперемі/нку, присл., розм. По черзі, замінюючи одного одним; навперемінно … Український тлумачний словник
знакопереміжний — а, е. Такий, що у нього знаки навперемінно змінюються. •• Знакоперемі/жний ряд мат. знакозмінний числовий ряд, члени якого навперемінно (по черзі) додатні і від ємні … Український тлумачний словник
впереміж — (упере/між), присл. Чергуючись одне з одним; навперемінно. •• Впере/між говори/ти говорити суперечливо … Український тлумачний словник
перегукуватися — уюся, уєшся і рідше перегука/тися, а/юся, а/єшся, недок. 1) з (між, поміж) ким, через що і без додатка. Обмінюватися з ким небудь голосними криками, словами і т. ін. || Давати знати одне одному про себе голосними вигуками, криками, піснями і т.… … Український тлумачний словник
перемінний — а, е. Такий, що буває не завжди; не весь час однаковий. •• Перемі/нне схре/щування метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому маток у кожному наступному поколінні спаровують навперемінно з чистопородними або висококровними… … Український тлумачний словник
переступати — а/ю, а/єш, недок., переступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. пересту/плять; док. 1) перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися на іншому боці чого небудь. || перен. Переборювати, долати які небудь труднощі, неприємності і т. ін. || перен. Змінювати… … Український тлумачний словник
перехресний — а, е. 1) Який перетинає що небудь. || Який перехрещується, зустрічаючись з ким , чим небудь. 2) Який провадиться в двох напрямках, що перетинаються (напр., про сівбу сільськогосподарських культур і обробіток посівів). •• Перехре/сне субсидува/ння … Український тлумачний словник
ступати — а/ю, а/єш, недок., ступи/ти, ступлю/, сту/пиш; мн. сту/плять; док. 1) перев. на що, у що. Ставити ногу куди небудь, на щось. || Ставати на що небудь. •• Не зна/ти, на яку/ ступи/ти а) догоджати кому небудь, запобігати перед кимось; б) почувати… … Український тлумачний словник